blog-01

ЗРОБИМО ХАРЧУВАННЯ В ШКОЛАХ СМАЧНИМ ТА КОРИСНИМ

Система харчування має бути не просто покращена, а повністю реформована.

Пересічно діти щодня проводять у школах від 7 до 8 годин. Протягом цього часу вони мають не лише вчитися, а й харчуватися. Сьогодні тільки в школах харчується біля 320 000 школярів кожний день. При цьому 1-4 класи та діти пільгових категорій отримують гарячі сніданки коштом міського бюджету, а всі інші - за власний рахунок.

Не секрет, що наявна система харчування у школах недосконала і потребує реформування. Наразі їжа, що пропонується дітям у школах, виглядає не вельми апетитно – її часто подають холодною, у ній замало овочів та фруктів та, як правило половина усієї порції йде в смітник. Ця проблема властива не лише Україні, проте для нас вона є особливо гострою.На це є декілька головних причин. По-перше, непристосованість чинного тендерного законодавства до реальної ситуації з харчуванням. Є випадки демпінгу з боку приватних фірм, що закінчуються  унеможливленням виконувати свої зобов’язання. По - друге, це старі нормативні документи. Чинним збірник рецептів страв для шкіл було видано аж у 1957 році. Після цього він редагувався лише двічі, у 1984 та 1991 роках, проте значним чином не змінився. Він створювався, у повоєнний час, тому страви, наявні у ньому, були певним чином виправдані  – тоді головними критеріями їжі були її калорійність та поживність. Проте зараз такий підхід є застарілим. Наразі ми з Євгеном Клопотенко працюємо над розробкою нового рецептурного довідника, який був би корисним та дешевим – останнє важливо з огляду на незначні суми, які держава щороку виділяє на шкільне харчування. Але окрім нових рецептів важливе значення мають також санітарні умови. У багатьох навчальних закладах їжу замовляють у різноманітних компаній, що надають послуги харчування. Для них від 20 вересня 2019 року запрацює система НАССР, що дозволить гарантувати виробництво безпечної продукції.

Але нормативними документами дітей не нагодуєш. Цьогоріч ми запровадили пілотний проект «мультипрофільне харчування» і вже кожна 5 школа Печерського району харчує діток за типом «шведського столу». З 1 вересня ми очікуємо, що такий підхід буде запроваджений і в інших районах Києва. З цим проектом київські школярі отримали право вільно вибирати, що їсти, а школи – оновлену організацію самого процесу.

Зараз перед нами стоїть завдання: вивчити найефективніші технічні та організаційні рішення шкільного харчування, які тільки є у світі. Система харчування має бути не просто покращена, а повністю реформована.

Один з можливих напрямків реформування системи шкільного харчування – це створення опорних цехів - кухонь для цілого району. Таку практику використовують європейські країни, за рахунок чого змогли суттєво скоротити витрати та максимізувати результат. Ми вивчаємо систему централізованого приготування їжі для школярів на прикладі  Штутгарта (Німеччина), яка працює за принципом кейтерингу. Таким чином здійснюється доставлення у школи їжі від єдиного підприємства, яке займається її приготуванням. І як результат зникає необхідність у стаціонарних цехах для приготування страв у кожній окремій школі.

Як бачимо, це цілком реально. Упровадження досвіду сусідніх держав або ж підтримка нових ідей, які ми ініціюємо у Києві, можуть стати лише першими кроками, проте знаковими для шкіл в інших містах України. Шкільне харчування варто розглядати як інвестицію у майбутнє. Тому зміни у їдальнях вкрай потрібні, аби дати дітям зрозуміти, як треба правильно харчуватися, та вберегти їх від неякісного харчування.