blog-01

Контроль за будівництвом має бути у громади та міста

Не секрет, що певні депутатські групи, достатньо часто, використовують свій статус, щоб змінювати українське законодавство, лобіюючи чиїсь інтереси.  Саме так сталось з правилами забудови міст, коли в 2011 році у місцевих громад під гаслами захисту інвесторів забрали право контролю за приватним будівництвом, незважаючи на те, що це за забудова (починаючи від невеличкої будівлі і закінчуючи хмарочосами). Саме з тих пір в Києві почався будівельний бум, яку міська влада намагається зупинити з 2014 року!   Перший етап, який зупинив мер Кличко,  це так звана «войцеховщина». Більше 40 будинків було побудовано не просто всупереч існуючому законодавству, а навіть на ділянках, де ці будинки не можуть знаходитись через відсутність можливості підключення до необхідних мереж! У столиці такому явищу взагалі не місце. Але ділки не зупиняються і знаходять нові недоліки законодавства: отримають дозвіл на 3 поверхи, а будують 25, погоджують церкву, а будують житловий комплекс. Місто має нарешті отримати необхідні законні повноваження для контролю над забудовниками і тоді зникне злочинна практика легалізації будинків, які вже декілька років знаходяться у замороженому стані. Бо легалізувати об’єкт, дозвільні документи на який були отримані сумнівним шляхом, це наражати на небезпеку мешканців всього мікрорайону.   Зараз нам необхідне і правильне законодавче регулювання, яке буде контролювати співвідношення інтересів громади та забудовників. Тільки в такому випадку діти матимуть можливість ходити до садків та шкіл, місцева влада створювати інфраструктуру, а забудовники бути соціально відповідальними та діяти в рамках законодавства.     Яскравий приклад –  забудова Варшавсього мікрорайону. Знову перед нами житловий комплекс розрахований на 160 000 нових мешканців. Але проектом не передбачена школа, а садочки віднесені на останню чергу. При цьому, в рекламі ви завжди можете почути про зручну соціальну інфраструктуру та легкодоступність до неї. А вона просто вкрадається у мешканців сусідніх мікрорайонів, чи взагалі залишається міфічною. Зрозуміло, що районна влада терміново шукає рішення цих проблем, але у будь-який оптимізації є межі, тому для збереження доступності освіти необхідно будівництво нових шкіл і дитячих садків у більшості районів. Так, на це потрібен час, а іноді і бажання забудовника віддати частину комплексної забудови під соціальні об’єкти.       Звісно, місцева влада робить багато за для вирішення цієї проблеми, щоб забезпечити дітей садочками і школами. Протягом чотирьох років у Києві побудували або повністю реконструювали сім шкіл та 22 дитсадки, що дозволило скоротити чергу у садочки на 12,6 тисяч місць. Лише у 2018 році місцева влада створила 3085 місць у садочках. Минулого року побудували школу на Осокорках, садочок на Позняках та ще чотири ДНЗ відремонтували. Але масштаби проблеми, яка накопичувалася роками, дуже великі. І важлива роль у забудовників, вплив на яких має лише державний орган контролю. При цьому  не державний орган контролю дивиться в очі батькам та відповідає на питання: чому біля нового будинку не має школи; не державний орган – розуміє специфіку та необхідність того чи іншого об’єкту у районі. Це завдання міста. Міста, як головного споживача цих послуг.   Оригінал моєї статті: Джерело.